Поряд із загальноприйнятими клініко-лабораторними методами, комплексне поетапне обстеження хворих дозволяє підвищити ефективність диференціальної діагностики механічних жовтяниць до 98 . Діагностику та диференціальну діагностику цих захворювань слід проводити низкою послідовних етапів: I-підтвердження механічного характеру жовтяниці та встановлення рівня обтурації жовчних проток за допомогою УЗД; II-диференціальна діагностика пухлинної і непухлинної природи механічної жовтяниці та орієнтовне визначення походження новоутворення за допомогою радіоконкурентного мікроаналізу пухлинних маркерів: РЕА, ТПА, СА 19-9 (проводиться з урахуванням даних I етапу); III-верифікація діагнозу шляхом ЕРПХГ та лапароскопії (у випадку негативних результатів показана діагностична лапаротомія). Своєчасне визначення механічного генезу жовтяниці та встановлення обтурації жовчних проток за допомогою УЗД (I етап), підтвердження пухлинної природи захворювання шляхом радіоконкурентного мікроаналізу РЕА, ТПА, СА 19-9 (II етап) забезпечує більш чіткий відбір хворих у профільні лікувальні заклади, скорочення часу обстеження, можливість оцінити локалізацію та поширеність процесу і вірно обрати подальшу діагностичну та лікувальну тактику. Неінвазивність, висока інформативність методів діагностики, відсутність протипоказань, відносна простота, можливість повторних обстежень дозволяють використовувати їх у доклінічний період.

• Леськів Ігор Мирославович (медичні науки)
• Мечев Дмитро Сергійович (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"