Розглянуто творчість М.Куліша як спробу пошуку нової поетики, прагнення середньовічного синтезу всіх мистецтв. Зроблено висновок, що драматург не підпорядковував свою творчість театральній традиції лише однієї школи, бо порушував чіткі жанрові вимоги, зіставляв і використовував форми та риси культур різноманітних епох (середньовіччя, бароко, сучасного епічного театру) аби досягнути метафоричності та символічності.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"