Проаналізовано причини робітничих страйків. Встановлено, що найбільш яскравим виявом невдоволення робітників своїм становищем були страйки на виробництві, кількість яких за період з кінця 1950 - на початок 80-х років складала не менше 70. Вони були різні за масштабами, рівнем вимог, тривалістю. Доведено, що майже всі страйки декларувалися соціально-економічними причинами та вимогами. Особливу увагу приділено утворенню незалежних робітничих організацій - профспілок. За останні шість років спостережено певний розвиток незалежних робітничих профспілкових утворень, а також спроби налагодити соціальне партнерство у державі.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"