Проаналізовано події кінця 1980-х - початку 1990-х рр. та доведено, що у розпаді світової соціалістичної системи та СРСР діяльність Заходу та дисидентів не відігравали вирішальної ролі. Аргументовано тезу про те, що суспільство може існувати лише у ритмі змін і не зовсім правомірно виділяти з цього процесу "перехідні" періоди. Зазначено, що політичні процеси останніх десяти років в Україні, Білорусі, Росії, інших країнах СНД протікають всупереч логіці "перехідного періоду", їх змістом визначено зміцнення політичного процесу в країнах СНД та антидемократичного вектора. Запропоновано скоригувати парадигму бачення посткомуністичних трансформацій в СНД, а використання терміна "перехідне суспільство" щодо країн СНД і України вважати неправомірним.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"