Проведено зіставлення профілів концентрації заліза, одержаних за допомогою руйнівного та неруйнівного пошарового аналізу. Виявилось, що ці профілі слабко корелюють між собою для сплаву FeNi₃(111). У зв'зку з цим проведено більш детальний прискіпливіший аналіз профілів концентрації заліза, зареєстрованих методом ЕОС у сполучену з іонним травленням. По-перше, встановлено, що екстремуми, які спостерігаються на почасових залежностях складу, визначаються осциляціями концентрації в моношарах. По-друге, виявлено, що сильні осциляції складу, які реєструються в області температур нижчих від температури Курнакова T_K = 776 K, зв'язані з атомною невпорядкованістю поверхневих шарів сплаву FeNi₃(111). Атомну невпорядкованість зумовлено тим, що перед проведенням руйнівного пошарового аналізу зразок відпалювався за температури 900 К, яка значно більша, ніж T_K для об'єму сплаву FeNi₃(111). Крім того, після відпалу зразок досить швидко охолоджувався до кімнатної температури. У цьому випадку далекий порядок (відсутній у розташуванні атомів через погану кінетику упорядкування) не пригнічує осциляцій складу, характерних для невпорядкованої gamma-фази. По-третє, показано, що через погану роздільну здатність по глибині метод руйнівного пошарового аналізу спотворює вихідні сильно осцилюючі профілі концентрації заліза. Головним чином, саме ця причина призводить до розбіжностей результатів руйнівного та неруйнівного пошарового аналізу складу поверхні FeNi₃(111). Поліпшити роздільну здатність методу руйнівного пошарового

аналізу по глибині, мабуть можна лише шляхом побудови істинних концентраційних профілів за такими алгоритмами оберненого згортання, як ітеративний метод Ван Ціттера або обернене перетворення Фур'є.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"