Досліджена тріщинотривкість K_cK_1c пришовної області зварних з'єднань із титанових сплавів ВТ3-1, ВТ14 та високоміцних алюмінієвих сплавів АМг6НПП, 1201, 1420 в умовах втомних і статичних навантажень. За допомогою методів механіки руйнування після випробувань циліндричних зразків з зовнішніми кільцевими тріщинами, ініційованими у металі шва, зоні сплавлення (ЗС), зоні термічного впливу (ЗТВ) та основному матеріалі, виявлено, що найменша тріщинотривкість характерна для ЗС, а найбільша - для основного матеріалу. Метал шва та ЗТВ мають проміжні значення тріщинотривкості як в умовах втомних, так і статичних навантажень. На прикладі високоміцного алюмінієвого сплаву 1420 досліджено вплив текстури, способів зварювання, режимів термічного зміцнення та масштабного фактору на характер крихкого руйнування металу пришовної області. З метою підвищення тріщинотривкості пришовної області зварних з'єднань у найменш міцних зонах (шві та ЗС) запропоновано ефективні способи зварювання сплавів, наприклад електронно-променеве замість аргоно-дугового, у поєднанні з ефективним підбором режимів термічного зміцнення. Це дозволило поліпшити чистоту та однорідність структури металу розплавної ванни під час зварювання за рахунок зменшення пористості, включень, а також тріщин, які знаходяться в цих зонах.

• Лебідь Наталія Миколаївна (фізико-математичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"