Проаналізовано напівемпіричні формули визначення сталих alpha-розпаду важких ядер: лінійну залежність логарифма сталої alpha-розпаду lambda від енергії alpha-частинок E, залежність 1nlambda від E, одержану з теорії проходження alpha-частинки крізь потенціальний бар'єр, обернену залежить 1n lambda від sqrtE. Показано, що в інтервалі зарядів складених ядер 84 <= Z <= 90 лінійна залежність 1n lambda від E є найбільш точною, хоча для N = 124 symbol Ш 128 необхідно вносити поправки на зменшення енергії alpha-розпаду, а за умови N - Z = 47 - на її збільшення. Для 92 <= Z <= 100 сталі alpha-розпаду lambda парно-парних складених ядер найбільш точно визначаються за формулою з теорії проходження alpha-частинки крізь потенціальний бар'єр, в той час як у випадку парно-непарних ядер за N - Z = 47 і 53 до всіх формул необхідно вносити поправки на збільшення енергії alpha-розпаду, а в разі N = 152 - на її зменшення. Сталі спонтанного поділу ядер з 90 <= Z <= 100, процесу конкуруючого з alpha-розпадом, за умови N - Z = 52 характеризуються мінімумом.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"