Представлено результати дослідження впливу тіотриазоліну на базальну секрецію в інтактних щурів у порівнянні з антисекреторними препаратами "Фамотидин" та "Омепразол", яку вивчали в гострих дослідах за методом Shay. Дію препаратів оцінювали за рівнем рН, об'ємом шлункового вмісту та концентрацією вільної соляної кислоти. Встановлено, що одноразове внутрішньом'язове введення тіо-триазоліну в дозі 50 мг/кг не впливає на показники шлункової секреції в інтактних щурів і зіставляється з аналогічними показниками контрольної групи. На фоні одноразового внутрішньошлункового введення тваринам фамотидину в дозі 40 мг/кг спостерігалось зростання рівня рН шлункового соку у 4,9 рази і зменшення об'єму шлункового вмісту у 1,9 рази в середньому у порівнянні з контролем. Застосування омепразолу спричинило збільшення показників рН у 5,7 рази і зменшення об'єму шлункового вмісту у 4,1 рази у порівнянні з контрольною групою тварин. Зроблено висновок, що тіотриазолін може бути рекомендований до застосування в клініці у хворих з НПЗЗ-гастропатіями та виразковою хворобою шлунка і дванадцятипалої кишки, які перебігають на фоні нормальної або зниженої кислотності.

Представлены результаты исследования влияния тиотриазолина на базальную секрецию у интактных крыс в сравнении с антисекреторными препаратами "Фамотидин" и "Омепразол", которую изучали в острых опытах по методу Shay. Действие препаратов оценивали по уровню рН, объему желудочного содержимого и концентрации свободной соляной кислоты. Установлено, что однократное внутримышечное введение тиотриазолина в дозе 50 мг/кг не влияет на показатели желудочной секреции у интактных крыс и сопоставляется с показателями контрольной группы. На фоне однократного внутрижелудочного введения животным фамотидина в дозе 40 мг/кг наблюдалось повышение уровня рН желудочного сока в 4,9 раза и уменьшение объема желудочного содержимого в среднем у 1,9 раза по сравнению с контролем. Использование омепразола привело к увеличению показателей рН у 5,7 раза и уменьшению объема желудочного содержимого в 4,1 раза по сравнению с контрольной группой животных. Сделан вывод, что тиотриазолин может быть рекомендован к применению в клинике у больных с НПВС-гастропатиями и язвенной болезнью желудка и двенадцатиперстной кишки, которые протекают на фоне нормальной или сниженной кислотности.

The results of investigation of the influence of thiotriazoline on basal secretion in intact rats comparing with anti-secretory drugs Famotidine and Omeprazol are presented. To study basal secretion Shay method has been used in the acute experiments. The effect of the drugs has been estimated according to pH level, gastric contents volume and free hydrochloric acid concentration. It has been established that a single intramuscular injection of thiotriazoline in the dose of 50 mg/kg had no effect on gastric secretion values in intact rats and has been correlated with the similar values of the control group. After a single intragastric administration of Famotidine in the dose of 40 mg/kg it has been observed the increase of pH level of gastric juice in 4.9 times and decrease of gastric contents volume in about 1,9 times comparing with the control group. Omeprazol use led to the increase of pH values in 5,7 times and decrease of gastric contents volume in 4,1 times comparing with the animals control group. It has been concluded that thiotriazoline would be recommended for clinical use in patients with NSAID-gastropathy and gastric and duodenal ulcer with normal or lowered acidity.

• Шевчук Олександра Казимирівна (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"