Розглянуто питання становлення та розвитку скомороства, а згодом і кобзарства на Слобідщині, позитивні стосунки з Церквою і парарелігійними установами, ставлення до кобзарів губернської адміністрації, особливості внутрішньої самоорганізації співоцького цеху. Зазначено, що Слобідський кобзарський цех під впливом історичних, культурних і соціальних умов у ХІХ - ХХ ст. став важливим центром утримання та розвитку співоцької традиції на Україні, а мистецьке надбання харківських незрячих кобзарів (виконавська школа, репертуар, музичні інструменти) стало важливим чинником формування новітніх виконавських течій світського музикування на бандурі.

Рассмотрены вопросы становления и развития скоморошества, а позже и кобзарства на Слободщине, позитивные отношения с Церковью и парарелигиозными учреждениями, отношения к кобзарям губернской администрации, особенности внутренней самоорганизации певческого цеха. Указано, что Слободской кобзарский цех под влиянием исторических, культурных и социальных условий в ХІХ - ХХ ст. стал важным центром удержания и развития певческой традиции на Украине, а художественное приобретение харьковских незрячих кобзарей (исполнительская школа, репертуар, музыкальные инструменты) стало важным фактором формирования новейших исполнительских течений светского музыцирования на бандуре.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"