Проаналізовано йодне забезпечення 163-х жінок репродуктивного віку західного регіону України за результатами екскреції йоду з сечею. Встановлено йодну нестачу у 46 % обстежених. На підставі результатів кількісного аналізу проб солі, принесеної жінками з домогосподарств, виявлено, що найбільша кількість результатів (34,4 %) свідчить про досить низький вміст йоду у солі (<$E<<~5> частинок на мільйон - чнм), 30 % даних - про незадовільний рівень йодування солі під час виробництва і лише в 11 % проб солі виявлено вміст йоду вищий за 30 чнм. Проведено дослідження екскреції йоду з сечею, найбільшу кількість показників йодурії з оптимальним значенням (100 - 300 мкг/л) зафіксовано за рівня йодування солі 15 - 30 чнм. Виявлено, що величина медіани йодурії вірогідно збільшується зі збільшенням вмісту йоду у солі. Проаналізовано співвідношення результатів йодурії та значень рівня йоду у пробах солі та виявлено, що вміст йоду у солі 15 - 30 чнм може бути визначальним рівнем йодування, за якого спостерігається найвище значення медіани йодурії та діапазон значень 25 - 75 персентиля знаходиться в оптимальних межах йодного забезпечення. Зроблено висновок, що вміст йоду у солі від 15-ти до 30-ти чнм є найоптимальнішим, оскільки запобігає ризику екстремальних значень йодурії у населення та цілком покриває потреби організму в йоді.

Проанализировано йодное обеспечение 163-х женщин репродуктивного возраста западного региона Украины по результатам экскреции йода с мочой. Выявлено наличие йодной недостаточности у 46 % обследованных. На основании результатов количественного анализа проб соли, принесенной из дома, установлено, что наибольшее количество результатов (34,4 %) свидетельствует о низком содержании йода в соли (<$E<<~5> частиц на миллион - чнм), 30% данных указывает на недостаточный уровень йодирования соли при производстве и только 11 % результатов были выше 30 чнм. Проведено изучение экскреции йода с мочой, наибольшее количество показателей йодурии с оптимальным значением (100 - 300 мкн/л) зафиксировано при уровне йодирования соли 15 - 30 чнм, причем величина медианы йодурии достоверно увеличивалась с увеличением содержания йода в соли. Проанализировано соотношение величин йодурии и значений уровня йода в пробах соли и установлено, что содержание йода в соли 15 - 30 чнм может быть определяющей мерой йодирования, при которой наблюдаются наивысшие значения медианы йодурии и диапазон значений 25 - 75 персентиля находится в оптимальных границах йодного обеспечения. Доказано, что содержание йода в соли от 15-ти до 30-ти чнм является самым оптимальным, потому что предупреждает риск экстремальных значений йодурии у населения и полностью обеспечивает потребность организма в йоде.

The authors have carried out an analysis of iodine intake in 163 women of reproductive age from Western regions of Ukraine, based on urinary iodine excretion. Iodine deficiency has been reported in 46 % of study subjects. As a result of a quantitative analysis of salt samples brought by women from households, a major part of results (34,4 %) were indicative of quite a low degree of salt iodization (<$E<<~5> ppm), 30 % pointed out an insufficient level of salf iodization in the process of salf productin, and only 11 % of results exceeded 30 ppm. A study of urinary iodine excretion has shown that most ioduria indices with optimum levels (100 - 300 meg/l) were observed in case of salt iodization 15 - 30 ppm, and a significant increase in ioduria median was noted with increasing iodine content of salt. An analysis of the relationship between ioduria results and iodine levels in salt samples has shown that iodine conten of salt 15 - 30 ppm could be a determining level of iodization, associated with the highest median of ioduria, and values 25 to 75 percentiles are within an optimum range of iodine intake. Iodine conten of salt 15 - 30 ppm is an optimum one, because it prevents the risk of extreme values of ioduria in the population and sufficiently supplies the needs of the organism for iodine.

• Кравченко Віталій Іванович (медичні науки)
• Кравченко Вікторія Іванівна (біологічні науки)
• Кравченко Володимир Іванович (1947–) (технічні науки)
• Кравченко Василь Іванович (економічні науки)
• Кравченко Валерій Іванович (1948–) (фізико-математичні науки)
• Кравченко Віктор Іванович (медичні науки)
• Кравченко Віктор Іванович (технічні науки)
• Кравченко Володимир Іванович (медичні науки)
• Кравченко Володимир Іванович (історичні науки)
• Миронюк Наталія Іванівна (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"