Проаналізовано проблему етнопедагогічного виховання особистості та значення традиційної іграшки в сучасному соціокультурному середовищі. Розглянуто етнопедагогіку як педагогічний потенціал давніх звичаїв і традицій в сучасних умовах, яка визначає доцільність нових звичаїв, що сприяють вихованню довершеної особи українця. Зазначено, що основними напрямами народної дидактики є особиста праця дитини, дослідницький пошук, живе спілкування в якому найкраще розвивається мислення й мовлення, пам'ять, воля, найкраще виявляється особистість дитини. Зосереджено увагу на значенні народних іграшок у вихованні дитини, які любовно майструються з підручного матеріалу і без сумніву, впливають на її почуття, кмітливість, фантазію, естетичний смак, дають перші професійні навички, сприяють формуванню національної свідомості та відчуття належності до свого народу, прищепленню патріотизму. Доведено, що традиції іграшки зберігаються в пам'яті, передаються з покоління в покоління на генетичному рівні і як мова, є ознакою, притаманною тільки даній нації.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"