У плані аналізу генезу вторинних ритмів ауторитмічно працюючих функціональних систем розглянуто спектри коливань частоти серцевої діяльності в ранньому постнатальному онтогенезі щурів (від моменту народження до тритижневого віку). Досліджено наслідки блокування <$E alpha>-адренорецепторів фентоламіном (5 мг/кг, інтраперитонеально), <$E beta>-адренорецепторів пропранололом (1 мг/кг) і М-холінорецепторів атропіном (1 мг/кг). Зроблено висновок, що в новонароджених тварин симпатичні впливи стабілізують серцевий ритм, проте починаючи з другого тижня життя через <$E alpha>-адренорецептори реалізуються впливи, що зумовлюють генерацію вторинних ритмів серцевої діяльності. Парасимпатичні впливи на вторинні кардіоритми, опосередковані М-холінорецепторами, ефективні вже в новонароджених. У щурів, старших од 7 - 8-добових, блокування <$E alpha>-адрено- та М-холінорецепторів призводило до однакового наслідку - узгоджування вторинних ритмів діяльності серця. Як одна з вірогідних причин цього феномену розглянуто порушення в аферентній ланці барорефлекторних дуг під час блокування <$E alpha>-адренорецепторів і припинення передачі в еферентній ланці даних дуг у ході блокування М-холінорецепторів.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"