Розглянуто й оцінено за ефективністю три варіанти підходів до призначення вазоактивної терапії у хворих із цереброваскулярними захворюваннями: використання традиційних схем, індивідуальний підбір і гемодинамічний контроль перебігу захворювання, використання комплексного підходу в лікуванні з урахуванням усього спектра психоневрологічного дефіциту, виявлених КТ-МРТ-змін структури мозкової тканини, типу ангіоархітектоніки та порушень гемодинамічних параметрів мозкового кровотоку. Ефективність призначеного лікування за класичними схемами становила 5 - 43 % залежно від стадії й тривалості лікування дисциркуляторних енцефалопатій. Використання індивідуального підходу в корекції гемодинамічних порушень (під контролем ультразвукового сканування та доплерографії) дало змогу ефективно впливати на порушені ланки гемодинамічного патогенезу в конкретного хворого. Гемодинамічний контроль є важливим під час призначення та вибору адекватних доз вазоактивних препаратів. Ефект лікування збільшився до 45 - 66 % серед хворих із різними стадіями дисциркуляторних енцефалопатій.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"