Розроблено алгоритм діагностики артеріальних ускладнень синдрому грудного виходу (СГВ) та тактику комплексного хірургічного лікування таких хворих. Проаналізовано результати діагностики та хірургічного лікування 73-х хворих з артеріальними ускладненнями СГВ за період 1980 - 2002 рр. Для діагностики розроблено алгоритм обстеження, що передбачає, зокрема, позиційну рентгенографію шийно-грудного відділу хребта та кісток верхньої грудної апертури, ультразвукове сканування магістральних артерій, доплеро- та фотоплетизмографію, рентгеноконтрастну аорто-артеріографію, селективну артеріографію з проведенням функціональних проб. Причинами компресії судинно-нервового пучка були: додаткові шийні ребра - у 32-х (44,0 %) хворих, аномалії розвитку першого ребра, першого і другого ребер - у 24-х (34,0 %) пацієнтів, збільшений поперечний паросток сьомого шийного хребця - у 7 (10,0 %), додаткові фіброзно-м'язові структури сходових м'язів і фіброзні тяжі між аномальними кістковими утвореннями - у 7-ми (9,0 %), наслідки травм - у 2-х (3,0 %) хворих. Характерним є поєднання декількох причин компресії (у 92,0 %). Усіх хворих з артеріальними ускладненнями СГВ оперовано. Виконано декомпресію зони грудного виходу з реконструктивними операціями на судинах верхньої кінцівки, за показаннями - грудну симпатектомію або непряму реваскуляризацію. Віддалені результати простежено протягом 5 - 7 років. У разі компенсації та субкомпенсації порушень кровотоку верхньої кінцівки добрі (відновлення кровотоку, усунення ішемії тканин) та задовільні (збереження залишкових неврологічних розладів, обмеження фізичних навантажень)

результати хірургічного лікування одержано у 93,5 %; за декомпенсації порушень - у 83,0 % хворих. Розроблений алгоритм діагностики артеріальних ускладнень СГВ дозволяє встановити причини компресії судинно-нервового пучка у всіх хворих. Відзначено, що хірургічне лікування артеріальних ускладнень СГВ має бути комплексним і включати декомпресивні операції зони торакального виходу та реконструктивні операції на судинах, за показаннями - у поєднанні з грудною симпатектомією або непрямою реваскуляризацією, що дає добрі та задовільні результати лікування у 86,3 % хворих.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"