Проаналізовано результати хірургічного лікування хворих з аневризмою черевної частини аорти і поєднаними атеросклеротичними ураженнями сонних, ниркових, брижових артерій та тяжкими супутніми захворюваннями. За період 1993 - 2002 рр. проведено лікування та спостереження над 203- стаціонарними хворими з діагнозом аневризми черевної частини аорти (АЧЧА), яких прооперували в плановому або ургентному порядку. З них у 83-х хворих (40,9 %) АЧЧА була ускладнена повним розривом. Співвідношення чоловіків і жінок у групі спостереження становило 5:1, середній вік хворих - (<$E 64~symbol С~12>) років. Атеросклеротичне ураження внутрішньої сонної артерії (ВСА) діагностовано у 64-х (32,0 %) хворих, ниркових артерій - у 4-х, брижових - у 4-х. Летальність у разі хірургічного лікування неускладнених АЧЧА становила 10,0 % (12 хворих). Причиною смертності в перші години після операції була гостра серцева недостатність (5 хворих). У пізніші терміни хворі помирали від ниркової чи поліорганної недостатності (3 хворих), рідше - від інфаркту міокарда (2 хворих), гострого порушення мозкового кровообігу (2 хворих). Серед прооперованих з приводу розриву АЧЧА смертність становила 39,8 % (33 хворі). Причиною смерті була гостра недостатність кровообігу (16 хворих), легенева недостатність (6 хворих), ниркова недостатність (5 хворих), ішемія кишечнику (2 хворих), коагулопатія (4 хворих). Своєчасна діагностика супутніх АЧЧА атеросклеротичних уражень інших судинних басейнів (35,5 % хворих) і тяжких уражень серця (28,1 %), головного мозку (15,8 %), нирок (2,0 %) та їх активне лікування в ході передопераційної підготовки дає змогу виконати хірургічне лікування

АЧЧА у ширшого контингенту хворих, в тому числі старечого віку, з хорошими результатами. Хірургічна летальність у оперованих хворих з неускладненими АЧЧА становила 10,0 %, а у хворих старечого віку - 10,0 %. Використання автокрові та апарата "Haemonetics Cell Saver" для збирання та реінфузії крові у 55-ти (27,1 %) оперованих хворих з АЧЧА значною мірою допомагає вирішити проблеми кровозаміщення та дає змогу уникнути гемотрансфузійних ускладнень. Виконання планових одномоментних операцій з приводу АЧЧА та стенотичних уражень екстракраніальних, ниркових, брижових судин є можливим і сприяє кращому післяопераційному перебігу. Хірургічна летальність таких хворих дорівнює 8,3 %.

• Кобза Ігор Іванович (медичні науки)
• Орел Юрій Глібович (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"