Дослідження ІЧ-спектрів зразків циркону, синтезованого за гідротермальних умов із гелю цирконового складу у водних розчинах соляної кислоти та інших електролітів та із суміші ZrCl4 з аморфним чи кристалічним SiO2 у воді в температурному проміжку 400 - 550 <$E symbol Р>C, показало, що гідротермальний циркон може містити домішкові гідроксили, положення та вміст яких у структурі залежать від умов синтезу мінералу (температури та тривалості синтезу, складу мінералотвірного середовища). Експериментально встановлено, що підвищення температури синтезу та зменшення концентрації електроліту сприяють зменшенню вмісту домішкових гідроксилів, параметра а та збільшенню параметра с елементарної комірки, які поступово досягають еталонних для циркону значень, тобто веде до утворення зразків циркону з більш досконалою структурою. В зразках, синтезованих в розчинах соляної кислоти, вміст гідроксилів максимальний за температури синтезу 400 <$E symbol Р>C і концентрації кислоти - 1,0 М. За незмінних температурі синтезу та концентрації електроліту у воді заміна водних розчинів в ряду <$E roman {HF~symbol О~HCl~symbol О~H sub 2 SO sub 4~symbol О~HNO sub 3}>, а також заміна розчинів кислот розчинами їх солей (за виключенням сульфату амонію) сприяють зменшенню вмісту гідроксилів в цирконі, що синтезується. Вперше встановлено, що в діапазоні <$E 3~000~-~3~800 roman см sup -1> в ІЧ-спектрах гідротермального циркону, залежно від складу електроліту, в якому проводився синтез, спостережено від трьох до шести смуг поглинання, що належать валентним коливанням <$E nu sub roman OH> кількох структурно нееквівалентних наборів

ОН-груп. Заміна аніонів в мінералотвірному розчині в ряду <$E roman {F sup -~symbol О~Cl sup - (NO sub 3 sup -)~symbol О~SO sub 4 sup 2-}> призводить до зміщення центру ваги найбільш інтенсивних смуг поглинання коливань <$E nu sub roman OH> у більш низькочастотну область спектра, що може бути зумовлено участю відповідних гідроксильних груп в сильніших водневих зв'язках. Смуги поглинання, аналогічні більшості смуг, що спостерігаються в спектрах гідротермальних зразків циркону, є характерним і для ІЧ-спектрів плоскопаралельних пластинок природних кристалічних зразків циркону з кімберлітів. Вміст гідроксилів в гідротермальному синтетичному цирконі може бути набагато більшим, ніж у природних зразках кристалічного циркону. Збільшення вмісту домішкових гідроксилів, пов'язаних з власними дефектами кристалічної гратки циркону, викликає анізотропну зміну параметрів гратки, що призводить до деякого збільшення об'єму елементарної комірки. За температури синтезу 450 <$E symbol Р>C максимальний параметр а і об'єм елементарної комірки за мінімального параметра с має зразок, синтезований в 2,0 М розчині H2SO4, а мінімальний параметр a за середнього значення c має зразок, синтезований в 0,1 М розчині NHO3. Вміст же великої кількості ізоморфних домішок таких, наприклад, як рідкісноземельні елементи, веде, так само, як і метаміктизація циркону, до одночасного значного збільшення обох параметрів, причому параметр c збільшується суттєвіше, ніж параметр a.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д332.681.01

Шифр НБУВ: Ж14166 Пошук видання у каталогах НБУВ 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Ільченко Олена Анатоліївна (філологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"