За допомогою методів польової іонної мікроскопії та комп'ютерного моделювання досліджено структуру та мікротопографію дисконекцій на межах зерен у вольфрамі. Показано, що релаксаційний відпал вольфраму за температури 1 050 - 1 150 K призводить до зниження лінійної щільності зерномежових уступів, що супроводжується зміною їх розподілу по висотах. На підставі кристалогеометричного аналізу цього розподілу показано, що бездислокаційні уступи на сингулярних межах зерен у вольфрамі не є енергетично вигідними конфігураціями зерномежових уступів. Домінуючими в спектрі зерномежових уступів є дисконекції з висотою уступів, значно меншою за міжплощинні відстані у гратках збіжних вузлів, що пов'язані з геометрично обумовленими дислокаціями. За результатом комп'ютерного моделювання з використанням методу молекулярної динаміки атомної структури сингулярної межі у вольфрамі <$E SIGMA SIGMA>9 38,9<$E symbol Р> [110] показано, що одношарові уступи, пов'язані з повними зерномежовими дислокаціями, є нестабільними та трансформуються в часткові моношарові дисконекції. Уступи, характерні для часткових моношарових дисконекцій, можуть виникати за умов розщеплення на межах адсорбованих повних граткових дислокацій.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"