Розкрито витоки, генезис, методологічні засади й основні теоретичні підходи неоінституціоналізму - одного з найбільш впливових і перспективних наукових напрямів сучасної світової економічної теорії. Значну увагу приділено аналізу методологічної своєрідності неоінституціоналізму як продукту міжпарадигмального синтезу традиційного інституціоналізму і неокласики, що несе в собі модифіковані та взаємозбагачені ознаки обох напрямів. Обгрунтовано доцільність залучення аналітичного потенціалу неоінституціоналізму до пізнання інституційного змісту системних трансформаційних зрушень в Україні.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"