Вивчено можливості ехокардіографії (ЕхоКГ) для виявлення ознак інфекційного ендокардиту (ІЕ), встановлення локалізації інфекційного процесу та оцінки вираженості порушень кардіогемодинаміки для визначення показань до операції. Обстежено та проведено хірургічне лікування в 453-х хворих з ІЕ. Передопераційна діагностика ІЕ та визначення показань до операції базувалися на даних ЕхоКГ (трансторакальної одно- та двовимірної, з безперервнохвильовим доплерівським дослідженням і кольоровим доплерівським картуванням, у незрозумілих випадках - черезстравохідної), під час якої виявляли ознаки ІЕ та визначали ступінь порушень кардіогемодинаміки. В усіх випадках діагноз підтверджено на операції. Найчастіше в разі ІЕ уражався аортальний клапан (62,7 %), рідше мітральний клапан (19,6 %) і ці обидва клапани (12,2 %); в поодиноких випадках - тристулковий клапан (5,1 %) і клапан легеневої артерії (0,4 %). Основний "великий" критерій ІЕ - вегетації - у ході передопераційної трансторакальної двовимірної ЕхоКГ виявлено у 93,2 %, а під час черезстравохідної - у 99,2 % хворих. Внутрішньосерцевий абсцес під час ЕхоКГ визначено до операції тільки у 18-ти (25,0 %) з 72 (16,0 %) випадків цього ускладення IE, виявлених на операції. Розриви хорд атріовентрикулярних клапанів та їх пролапс діагностовано в 100,0 % випадків, однак цю ознаку вважали критерієм ІЕ тільки з урахуванням клініки захворювання. Перфорація стулок у разі ІЕ спостерігалася рідко (n = 8; 1,8 %) і лоцірувано у вигляді лійкоподібного дефекту тканини стулки, краї якого прогиналися в порожнину з меншим тиском. У разі деструкції клапанів у всіх випадках виникала їх недостатність,

ступінь якої був визначений за даними доплер-ЕхоКГ і кольорового доплерівського картування. Трансторакальна ЕхоКГ є основним методом діагностики ІЕ та визначення показань до оперативного лікування. Для виявлення дрібних вегетацій, внутрішньосерцевих абсцесів, фістул і перфорацій стулок необхідно ширше застосовувати черезстравохідну ЕхоКГ. За ЕхоКГ-картиною вегетацій та інших проявів ІЕ (деструкція стулок і підклапанних структур, розриви хорд атріовентрикулярних клапанів, перфорація стулок, внутрішньосерцеві абсцеси, фістули) можна судити про тривалість захворювання.

• Бешляга Вячеслав Михайлович (медичні науки)
• Руденко Адель Вікторівна (біологічні науки)
• Руденко Анатолій Вікторович (1955–) (медичні науки)
• Руденко Олексій Володимирович (фізико-математичні науки)
• Руденко Артем Валерійович (юридичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"