Представлено огляд літератури з проблеми впливу гіпоксії (низького парціального тиску кисню) на стан ЦНС. Проведено порівняльний аналіз витривалості різних структур кори, діенцефального та стовбурового відділів головного мозку, а також спинного мозку до гіпоксії. Розглянуто факти, що вказують на мозаїчність адаптаційних процесів за різних утворень ЦНС. Підкреслено, що чутливість окремих структур ЦНС до недостатнього постачання кисню підпорядковується принципу не стільки "анатомічної", скільки "філогенетичної" вертикалі. Як показано, базовим рівнем, що визначає характер відповіді структур ЦНС на дозовану гіпоксію, є реакції нейрогліальних комплексів на молекулярному та надмолекулярному рівнях, які відображаються в змінах стану мембран і цитозолю на тлі зростання експресивної активності геномного апарату з відповідною зміною синтезу медіаторів (оксиду азоту, глутамату, збуджувальних амінокислот) та інших біологічно активних речовин. Ці речовини визначають доставку субстратів до тканин, регуляцію клітинного транспорту та використання кисню.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"