Вивчено можливості й ефективність хірургічного лікування тромбозу нижньої порожнистої вени (ТНПВ) різного генезу за умов штучного (ШК) чи допоміжного (ДК) кровообігу. Представлено досвід хірургічного лікування 26-ти хворих з ТНПВ різної етіології, у тому числі 6 хворих з пухлиною нирки з поширенням тромбів у просвіт нижньої порожнистої вени. У 7-ми пацієнтів ТНПВ поєднувався з тромбоемболією гілок легеневої артерії. Вік хворих коливався від 15 до 75 років - середній вік (<$E 45,6~symbol С~7,2>) років. У 18-ти випадках операцію тромбоектомії виконано за умов ШК, фібриляції серця та помірної гіпотермії, у 6-ти - за умов ДК, на працюючому серці та нормотермії, у 2-х - без ШК. У 7-ми випадках одночасно виконано тромбоектомію з гілок легеневої артерії за умови ШК на фібриляції серця за помірної гіпотермії (до 31 <$E symbol Р>C). Хірургічна летальність становила 11,5 % (3 хворих). Причини смерті - гостра серцева недостатність (2 хворих) і шлунково-кишкова кровотеча з ДВС-синдромом (1 хворий). У післяопераційному періоді відновлена прохідність НПВ у 23-х хворих, що вижили, підтверджена УЗД. У хворих з пухлиною нирки в терміни від 3 до 12 місяців після операції ознак рецидиву пухлини і ТНПВ не відзначено. Зроблено висновок, що тромбоектомія з нижньої порожнистої вени за умов штучного чи допоміжного кровообігу є ефективним методом лікування тромбозу нижньої порожнистої вени, що дає змогу відновити прохідність нижньої порожнистої вени й уникнути розвитку геморагічних і тромбоемболічних ускладнень. У разі тромбозу нижньої порожнистої вени та тромбоемболії гілок легеневої артерії застосування

методики штучного кровообігу дає змогу з успіхом виконувати одномоментну тромбоектомію з нижньої порожнистої вени та легеневої артерії.

• Тодуров Борис Михайлович (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"