Зазначено, що діагностика та лікування хронічної серцевої недостатності (ХСН) у похилому віці мають істотні особливості. Серед даного клінічного контингенту хворих зростає частка пацієнтів з ХСН, зумовленою переважно діастолічними розладами, коли фракція викиду лівого шлуночка (ЛШ) є відносно збереженою, а також збільшується частота випадків постійної форми фібриляції передсердь. Значна частота супутньої патології та вікові зміни внутрішніх органів зумовлюють у таких хворих певні труднощі щодо клінічної діагностики ХСН і впливають на фармакодинаміку деяких ліків. У разі лікування діуретиками літніх людей слід мати на увазі підвищений ризик артеріальної гіпотензії, азотемії та ймовірність недостатнього утримання сечі. Особливостями застосування у таких пацієнтів інгібіторів ангіотензиноперетворювального ферменту є підвищений ризик азотемії, артеріальної гіпотензії та проблематичність досягнення рекомендованих цільових доз. Зважаючи на сповільнену елімінацію дигоксину в похилому віці, підтримувальні дози останнього, з метою запобігання інтоксикації дигіталісом, мають бути зниженими (0,0625 - 0,125 мг/добу). Бета-адреноблокатори (ББ) слід широко призначати хворим з ХСН, в т.ч. похилого віку. Єдиним спеціально спланованим багатоцентровим випробуванням ББ у разі ХСН у літніх людей є дослідження SENIORS (2004), в якому продемонстровано сприятливий вплив ББ III покоління "Небіволол" на показники клінічного прогнозу пацієнтів з ХСН, старших за 70 років, незалежно від ступеня дисфункції ЛШ. Мультидисциплінарний підхід до диспансерного нагляду

за хворими похилого віку з ХСН дозволяє підвищити якість їх життя та знизити ризик повторних госпіталізацій.

• Воронков Леонід Георгійович (1952–) (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"