Гаврисюк В. К. Обоснование применения гиперосмолярного инфузионного раствора сорбитола при декомпенсированном хроническом легочном сердце / В. К. Гаврисюк, Н. И. Гуменюк // Серце і судини. - 2005. - № 1. - С. 75-79. - Библиогр.: 10 назв. - рус.Проведено порівняльне вивчення діуретичного ефекту і впливу на гемоконцентрацію гіперосмолярного інфузійного розчину сорбітолу і фуросеміду, оцінено безпечність застосування розчину сорбітолу для декомпенсованого хронічного легеневого серця (ХЛС). Обстежено 22 хворих на ХЛС, в т. ч. внаслідок хронічного обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ) - 18 пацієнтів з недостатністю кровообігу (НК) I - II стадії. Досліджували динаміку гематокриту (Ht) через 2 год після внутрішньовенного введення 20 мг фуросеміду. У 15-ти хворих на ХОЗЛ з НК I - II стадії проведено порівняльне вивчення добового діурезу і зміни гематокриту після інфузії 200 мл гіперосмолярного розчину сорбітолу з натрію лактатом (сорбілакт, "Юрія-Фарм", Україна) та внутрішньовенного введення 20 мг фуросеміду після інфузії 200 мл глюкозо-інсуліно-калієвої суміші (ГІК), що містить 5 % розчин глюкози, 4 ОД інсуліну і 30 мл 3 % розчину калію хлориду. Безпечність уведення 400 мл сорбітолу оцінювали за даними клінічного обстеження та ЕхоКГ до і через 30 хв після інфузії у 12 хворих на ХОЗЛ, ускладнене ХЛС з НК I - II стадії. Через 2 год після введення 20 мг фуросеміду у 73,0 % хворих збільшився Ht в середньому на (<$E 1,8~symbol С~0,4>) % (<$E roman p~<<~0,001>). Після введення 200 мл ГІК з подальшим струминним уведенням 20 мг фуросеміду помічено зростання Ht на (<$E 2,4~symbol С~0,6>) % (<$E roman p~<<~0,001>), а після інфузії сорбітолу - його зменшення на (<$E 1,2~symbol С~0,5>) % (<$E roman p~<<~0,05>). Початковий добовий діурез становив (<$E 804,6~symbol С~85>) мл. В день дослідження впливу фуросеміду з ГІК він зріс до (<$E 1~575,0~symbol С~150>) мл (<$E roman p~<<~0,001>), а після введення сорбітолу - до (<$E 1~105,0~symbol С~101>) мл (<$E roman p~<<~0,05>) у порівнянні з початковим і після введення фуросеміду. Клінічно небажаних явищ після інфузії сорбітолу в жодному випадку не зауважено. Не спостерігалося і достовірних змін кінцеводіастолічного і кінцевосистолічного об'ємів та фракції викиду обох шлуночків, а також ударного і серцевого індексів, за даними ЕхоКГ. У хворих з декомпенсованим ХЛС інфузія гіперосмолярного розчину сорбітолу в дозі 200 мл поступається введенню фуросеміду в дозі 20 мг (внутрішньовенно болюсом) за силою діуретичного ефекту. Разом із тим, якщо фуросемід збільшує ступінь гемоконцентрації, то сорбітол поряд із діуретичним забезпечує гемодилюційний ефект. Гіперосмолярний розчин сорбітолу в разі внутрішньовенного крапельного введення хворим з декомпенсованим ХЛС у дозі 400 мл добре переноситься і не спричинює негативних змін функціонального стану правого та лівого шлуночків серця, за даними ЕхоКГ. Ключ. слова: хроническое легочное сердце, диуретическая терапия, фуросемид, гиперосмолярный раствор сорбитола Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.1-2
Рубрики:
Шифр НБУВ: Ж24454 Пошук видання у каталогах НБУВ Додаткова інформація про автора(ів) публікації: (cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці) Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"
|