Розглянуто побудову теорії руйнування за стиску нанокомпозитів з полімерною матрицею у випадку одновісного стиску, коли початок руйнування викликається механізмом втрати стійкості у внутрішній структурі нанокомпозитів. Для шаруватих та волокнистих нанокомпозитів запропоновано два підходи, які грунтуються на застосуванні основних співвідношень тривимірної лінеаризованої теорії стійкості деформівних тіл. У разі першого підходу (континуальна теорія руйнування за стиску) нанокомпозити моделюються однорідним анізотропним тілом з осередненими сталими, в які включаються параметри внутрішньої структури нанокомпозитів. За другого підходу використовується модель кусково-однорідного тіла, а для волокон (CNT) і матриці застосовуються співвідношення тривимірної теорії, з урахуванням умови неперервності на поверхнях розділу волокон і матриці. В межах указаної теорії руйнування за стиску досліджено ряд конкретних задач для шаруватих і волокнистих нанокомпозитів. Проаналізовано деякі наближені теорії руйнування, побудовані з застосуванням одновимірних та двовимірних прикладних теорій стійкості стрижнів, пластин та оболонок.

• Гузь Олександр Миколайович (1939–) (фізико-математичні науки)
• Гузь Ігор Олександрович (1967–) (фізико-математичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"