Мета - вивчення зв'язку між виявленням ДНК збудників Chlamydia pneumoniae і Cytomegalovirus в моноцитах, специфічних антитіл (АТ) до хламідійної та цитомегаловірусної інфекцій в сироватці крові та наявністю кальцинуючої хвороби клапанів серця (КХКС). Обстежено 46 хворих на КХКС, у тому числі 21 хворий на "ізольовану" КХКС без помітного порушення функції клапанів (мітральна регургітація, не вище мінімальної, градієнт систолічного тиску на аортальному клапані не більший 10 мм рт. ст.) та серцевою недостатністю (СН) I стадії без клінічних ознак ішемічної хвороби серця (ІХС) та супутньої артеріальної гіпертензії (АГ) віком (<$E 63,1~symbol С~4,7>) роки і 25 хворих на КХКС без значного порушення функції клапанів та СН I стадії, яка поєднувалася з післяінфарктним кардіосклерозом (ПІК) та АГ віком (<$E 66,8~symbol С~6,2>) років. Контрольні групи склали 28 пацієнтів із ІХС (ПІК) та СН I стадії віком (<$E 64,9~symbol С~4,1>) роки, які перенесли інфаркт міокарда, і 18 практично здорових осіб віком (<$E 60,1~symbol С~3,8>) років без клінічних ознак патології серцево-судинної системи. Ізольоване пошкодження аортального клапана спостерігалося у 41,3 % хворих на КХКС, мітрального клапана - у 6,5 % і поєднане пошкодження обох клапанів - у 52,2 %. Для визначення специфічних ДНК Chlamydia pneumoniae і Cytomegalovirus в моноцитах використовували ланцюгову реакцію з полімеразою. AT класів М і G до комбінованого хламідійного антигену (АТк), C. pneumoniae (АТп) і Cytomegalovirus (ATCMV) визначали за допомогою імуноферментного аналізу. Під час молекулярно-генетичних досліджень специфічну ДНК

Chlamydia pneumoniae в моноцитах виявлено у п'яти з 14 хворих на "ізольовану" КХКС (35,7 %) і в одного з 9 здорових осіб (11,1 %), який місяць тому хворів на гострий бронхіт (<$E p~<<~0,05>). Специфічну ДНК Cytomegalovirus виявлено у двох з 14 обстежених хворих на "ізольовану" КХКС (14,3 %) і в жодної особи контрольної групи. Встановлено достовірне збільшення середніх рівнів АТк IgG у хворих з "ізольованою" КХКС - (<$E 0,56~symbol С~0,07>) cov, та КХКС у поєднанні з ПІК та АГ - (<$E 0,59~symbol С~0,11>) cov, у порівнянні з такими у здорових - (<$E 0,26~symbol С~0,04>) cov (<$E p~<<~0,01>) та хворих з ІХС (ПІК) - (<$E 0,38~symbol С~0,06>) cov (<$E p~<<~0,05>). Аналогічну закономірність спостережено щодо середніх рівнів АТп IgG: відповідно (<$E 0,82~symbol С~0,08>) і (<$E 0,81~symbol С~0,12>) cov у порівнянні з (<$E 0,30~symbol С~0,05>) cov (<$E p~<<~0,01~-~0,001>) і (<$E 0,46~symbol С~0,06>) cov (<$E p~<<~0,01>). Підвищений рівень АТп IgG (понад 0,30 cov) був відповідно 71,4 і 64,1 % у хворих на КХКС, що було частіше, ніж у здорових (44,4 %; <$E p~<<~0,001> і <$E p~<<~0,01>, відповідно) і хворих на ІХС (ПІК) (57,1 %, <$E p~<<~0,01> і <$E p~<<~0,05> відповідно). Під час динамічного спостереження протягом 18 - 24 міс. зафіксовано прогресуюче підвищення середніх величин АТп IgG у 12-ти хворих на "ізольовану" КХКС на 27 % (<$E p~<<~0,05>). Середній титр антитіл до Cytomegalovirus класу IgG у хворих на КХКС обох груп значно не змінювався у порівнянні з таким у обох контрольних групах. Під час молекулярно-генетичного дослідження моноцитів ДНК С. pneumoniae виявлено у 35,7 % хворих на

"ізольовану" КХКС без ПІК та АГ, що в 3,2 рази перевищує таку в здорових осіб. Підвищення середніх рівнів AT класу IgG до комбінованого хламідійного антигену та до С. pneumoniae у пацієнтів з "ізольованою" КХКС без ПІК та АГ і зростання останнього показника у процесі динамічного спостереження можуть свідчити про певну роль персистувальної хламідійної інфекції у виникненні цього ураження клапанів серця. Середній титр антицитомегаловірусних AT класу IgG у пацієнтів з КХКС не змінюється.

Ключ. слова: кальцинуюча хвороба клапанів серця, Chlamydia pneumoniae, Cytomegalovirus
Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.1-3

Рубрики:

Хвороби серця

Шифр НБУВ: Ж24454 Пошук видання у каталогах НБУВ 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Федоров Юрій Володимирович (медичні науки)
• Федоров Юрій Валентинович (філософські науки)
• Чоп'як Валентина Володимирівна (медичні науки)
• Гайдучок Ігор Григорович (1966–) (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"