Досліджено електроопір композиційних матеріалів (KM), компонентами яких вибрано: полівінілхлоридний пластизоль (ПВХП) і фторопласт-3 марки В як матриці, термічно розширений графіт і порошок спектральночистого графіту - як електропровідний наповнювач. Виявлено, що для зразків KM на основі ПВХП за концентрації наповнювача, що перевищує поріг перколяції <$E theta ~>>~ theta sub C>0 >, питомий електроопір (<$E rho>) лінійно зменшується зі збільшенням температури, а за <$E T~>>~250> K - параболічно зростає. У результаті n термоциклів <$E rho> КМ незворотно збільшується до деякої, характерної для кожної композиції, величини. Концентрація наповнювача за одного й того ж типу полімерної матриці, а також кількість циклів n зміни температури не впливають на величину температурного коефіцієнта електроопору. Запропоновано модель процесів, що характеризують температурні зміни електроопору розглянутих систем, яка базується на особливостях міжгранульних контактів у КМ.

Ключ. слова: композиционный материал, графит, электросопротивление, термоциклирование
Індекс рубрикатора НБУВ: Ж364.063.3

Шифр НБУВ: Ж14161 Пошук видання у каталогах НБУВ 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Караман Дмитро Юрійович (фізико-математичні науки)
• Рево Сергій Лукич (фізико-математичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"