Мета роботи - дослідження зв'язку між станом потікзалежної вазодилатації та клініко-гемодинамічними показниками і прогнозом виживання хворих з хронічною серцевою недостатністю (ХСН) та систолічною дисфункцією лівого шлуночка. У дослідження включено 162 хворих з ХСН (II - IV ФК за NYHA), спричиненою ішемічною хворобою серця або дилатаційною кардіоміопатією (ДКМП), з ФВ ЛШ менше 40 %. Контрольну групу склали 30 здорових осіб. Функціональний стан ендотелію вивчали за допомогою проби з реактивною гіперемією. Розраховували потікзалежну вазодилатацію як характеристику ендотелійзалежної відповіді, яка дорівнює відношенню зміни діаметра плечової артерії у фазу реактивної гіперемії до діаметра артерії у стані спокою, вираженому у процентах, до вихідного діаметра. Виявлено, що у хворих з гемодинамічно стабільною ХСН спостерігається достовірне зниження потікзалежної вазодилатації плечової артерії. Вираженість ендотеліальної дисфункції зростає з погіршенням клініко-функціонального стану хворих (зростання ФК, зменшення дистанції 6-хвилинної ходьби), а також за неішемічного (ДКМП) походження ХСН. Ендотелійнезалежна вазодилатація у досліджуваних групах достовірно не розрізнялася. Результати дослідження свідчать про те, що на етапі розгорнутих клінічних проявів ХСН порушення систолічної функції відіграє меншу роль у зниженні функціональної здатності хворих, ніж порушення регуляції периферичного кровотоку та відповідні зміни сили і витривалості скелетних м'язів. Виживаність хворих з ХСН упродовж 12 міс. залежить від величини приросту плечової артерії у фазу реактивної гіперемії. Предиктором достовірно

гіршого виживання протягом року є величина приросту плечової артерії менше 6,8 %.

• Воронков Леонід Георгійович (1952–) (медичні науки)
• Шкурат Ірина Анатоліївна (медичні науки)
• Бесага Євген Миколайович (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"