На 19 препаратах проксимального відділу стегна людини досліджено форму різьбового каналу кістки та міцність на виривання з'єднання різьбової частини фіксатора з головкою при використанні гвинтів АО і стрижнів-гвинтів власної конструкції. Встановлено, що для створення стійкої напруженої біомеханічної конструкції відламки - фіксатор при остеосинтезі перелому шийки стегнової кістки з раціональним (рівномірним) розподілом напружень в усіх вузлах з'єднання, включаючи і з'єднання відламків по площині перелому, слід виконати наступні умови. Необхідно розташувати гвинтову частину фіксатора в центральній або верхній частині головки, де найбільша щільність губчастої кістки. Найбільш міцне з'єднання може бути досягнуто при використанні самонарізного різьбового фіксатора з кроком різьби 3 мм, висотою її 1,5 мм. При цьому є можливим досягнення міцності на його виривання від 96 до 394 кг та створення відповідного компресійного зусилля по площині перелому за рахунок використання діафізарної накладки і гвинта.

• Шевцова Марина Анатоліївна (технічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"