Метою дослідження було визначення найбільш вагомих факторів ризику несприятливого перебігу госпітального періоду гострого інфаркту міокарда (ГІМ) з підйомом сегмента ST, а саме ранніх маркерів розвитку ранньої постінфарктної стенокардії (PПІС), рецидиву ГІМ, формування аневризми лівого шлуночка, персистування гострої лівошлуночкової недостатності (ГЛШН) та розвитку або рецидиву фібриляції шлуночків (ФШ) або стійкої шлуночкової тахікардії (ШТ). Протягом 1992 - 2005 років було обстежено 940 пацієнтів (середній вік - 53,7 роки), з яких 93 % - чоловіки. 49,7 % хворим проводили тромболізис, а 13,8 % - перкутанні втручання. Для оцінки незалежного впливу факторів ризику використовували покроковий регресійний аналіз. Вік понад 55 років та рецидив болю у першу добу ГІМ були найбільш вагомими предикторами РПІС. Наявність стабільної стенокардії в анамнезі мала дуже помірний вплив на виникнення РПІС. Вік понад 65 років, рецидив болю у першу добу ГІМ та наявність хронічної серцевої недостатності (ХСН) свідчили про підвищений ризик розвитку рецидиву ГІМ. При вивченні взаємодії ХСН з іншими факторами ризику виявилося, що стабільна стенокардія впливала на частоту розвитку рецидиву ГІМ лише за умов наявності ХСН. Передня локалізація та розвиток ГЛШН у першу добу ГІМ були пов'язані із підвищеним ризиком формування ранньої постінфарктної аневризми, в той час як систолічна дисфункція, наявність нестабільної стенокардії та рецидив болю у першу добу мали дуже помірний вплив на розвиток аневризми. Персистування симптомів ГЛШН було пов'язано із старшим віком хворих, передньою локалізацією ГІМ, рецидивом болю у першу

добу та ХСН в анамнезі Систолічна дисфункція та рецидив болю у першу добу були незалежними факторами ризику розвитку або рецидиву ФШ/ШТ у госпітальний період. Використання клінічних маркерів та даних ехокардіографії надає можливість раннього виділення групи хворих високого ризику та може сприяти оптимізації тактики лікування, в тому числі ранньої реваскуляризації міокарда та додаткового призначення ліків, які впливають на неішемічні механізми розвитку ускладнень.

• Пархоменко Оксана Миколаївна (педагогічні науки)
• Пархоменко Олександр Миколайович (1958–) (медичні науки)
• Пархоменко Олександр Миколайович (1971–) (педагогічні науки)
• Пархоменко Олександр Миколайович (педагогічні науки)
• Гур'єва Ольга Семенівна (медичні науки)
• Гур'єва Ольга Сергіївна (історичні науки)
• Шумаков Олександр Валентинович (медичні науки)
• Скаржевський Олександр Анатолійович (медичні науки)
• Кожухов Сергій Миколайович (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"