Вивчено вплив гібереліну (ГК3, 150 мг/л) і ретардантів, що різняться за механізмом антигіберелінової дії (0,05 %-го паклобутразолу, 0,5 %-го декстрелу, 1 %-го хлормекватхлориду), на інтенсивність мобілізації резервних ліпідів, активність ліпаз, зміни якісних характеристик і вмісту вищих жирних кислот (ВЖК) у насінні соняшника під час проростання. Показано, що за дії ретардантів значно уповільнюється гідроліз олії запасальних тканин насіння, що супроводжується зменшенням активності кислої та лужної ліпаз у порівнянні з контролем і варіантом із застосуванням гібереліну. Активності амілазного комплексу в насінні соняшника не виявлено. Під впливом ГК3 окиснення високомолекулярних ВЖК до кислот із меншою молекулярною масою інтенсифікувалося, а за дії найефективнішого ретарданту - 1 %-го хлормекватхлориду - уповільнювалось у порівнянні з контролем. Зроблено висновок, що гіберелін є важливою ланкою універсального регуляторного механізму мобілізації резервних речовин у проростаючому насінні незалежно від їх хімічної природи.

• Кур'ята Ірина Володимирівна (біологічні науки)
• Кірізій Дмитро Анатолійович (1956–) (біологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"