Розглянуто цільові настанови теорії політичної модернізації та зроблено висновок щодо неможливості використання загальних рекомендацій теорії для жодної країни в конкретиці її проблем. Зазначено, що оптимальним варіантом аналізу процесу модернізації є виявлення закономірного в діяльності суб'єктів політики, функціонуванні інститутів, взаємодії політичної сфери та громадянського суспільства, в інтеракціях партій, рухів і груп тиску.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"