Описано методики оцінки міцності стикових зварних з'єднань за тріщиностійкістю шляхом осьового розтягу малогабаритних циліндричних зразків із кільцевою тріщиною та триточкового згину балкових зразків із боковою тріщиною, що ініційовані в низько- або середньоміцних наплавках, уварених у високоміцні основи цих зразків. Детально досліджено пришовну ділянку стикового зварного з'єднання, де виявлено найменшу тріщиностійкість металу зони сплавлення та найбільшу - вихідного матеріалу незалежно від типу випробувальних зразків. Метали шва та зони термічного впливу мають більші значення тріщиностійкості, ніж зона сплавлення, і менші у порівнянні з вихідним матеріалом. На прикладі осьового розтягу трубчастого зразка з внутрішньою кільцевою тріщиною в наплавці досліджено тріщиностійкість для семи варіантів неоднорідних зварних з'єднань залежно від впливу режимів термічної обробки сталей: 35 і Ст. 3 після нормалізації, 09Г2С, 20Х і 30ХГСА після гартування і середнього відпуску та нормалізації.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"