Мета роботи - покращання функціональних результатів сфінктерозберігальних (СЗ) резекцій прямої кишки шляхом застосування резервуарних анастомозів. Проаналізовано функціональні результати лікування 60-ти хворих на рак дистального відділу прямої кишки, яким виконано СЗ операції: 30 - накладено "прямі" (терміно-термінальні) степлерні анастомози, 15 - ручні "J-pouch" латеро-термінальні анастомози (ЛТА) з дистальним міжкишковим сполученням (ДМКС) завдовжки 5 - 7 см, 15-ти - латеро-термінальні степлерні анастомози без ДМКС з довжиною антиперистальтичного відрізку 5 - 6 см. Проведено дослідження за допомогою методу комп'ютерної пневмокінезометрії з аналізом таких показників: ємність і тиск неоректума, його пластичний тонус, піддатливість стінки кишки. Проведено анкетування якості життя хворих і ступеня інконтиненції. Функціональні переваги резервуарних конструкцій підтверджено результатами спеціальних досліджень. Наявність резервуара дозволяє зменшити інтралюмінарний тиск, що проявляється зменшенням імперативних позивів, частоти випорожнення та інконтиненції, нормалізацією транзиту товстою кишкою. У випадку низьких (НР) і наднизьких резекцій (НадНР) прямої кишки (ПК) пріоритетним є формування резервуарних колоректальних або колоанальних анастомозів. Застосування ЛТА без ДМКС у разі НР дозволяє достатньою мірою реабілітувати всіх хворих вже через 3 - 4 місяці після операції. У разі НадНР ПК анастомозом вибору є ЛТА з ДМКС завдовжки 5 - 7 см. Пацієнти з терміно-термінальними анастомозами потребують додаткового лікування.

• Дубовий Владислав Андрійович (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"