За даними різних авторів у 22 - 68 % пацієнтів після мозкового інсульту виявляють нейрогенну дисфагію, яка негативно впливає на клінічний стан хворих, підвищуючи їх інвалідизацію. Мета дослідження - з використанням клінічних критеріїв оцінити порушення акту ковтання у пацієнтів з нейрогенною дисфагією після перенесеного мозкового інсульту і обгрунтувати механізми її виникнення залежно від локалізації ішемічного чи геморагічного осередку ураження. Обстежено 61 пацієнт з нейрогенною дисфагією після гострого ішемічного (n = 50) і геморагічного (n = 11) інсульту в каротидному (n = 18) і вертебрально-базилярному (n = 43) басейнах. Описано фізіологічні механізми акту ковтання, патофізіологію нейрогенної дисфагії та її диагностику. Проведене дослідження показало, що після стовбурових і півкульних інсультів виникають дисфагічні порушення різного ступеня тяжкості: повна втрата функції ковтання з необхідністю зондового харчування - у 11,5 %; значні порушення ковтання - у 39,3 %; помірні - у 37,7 % і незначні дисфагічні розлади - у 11,5 % пацієнтів. Обгрунтовано механізми виникнення дисфагії залежно від локалізації осередку інсульту і доцільність обов'язкової перевірки ковтальної функції в усіх пацієнтів після гострого мозкового інсульту.

• Волосовець Антон Олександрович (1984–) (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"