Визначено виробництво двофазної сталі зі сталі AISI 4140, що містить 0,44 % С, 0,35 % Si, 0,71 % Mn, 1,13 % Cr, 0,17 % Mo, і її ударну в'язкість за різних мартенситних об'ємних часток. Виробництво двофазної сталі досягнуто міжкритичним відпалом за міжкритичних температур (область <$E alpha~+~gamma> між 740 і 795 <$E symbol Р>C) і потім загартуванням у воді. Зміна в мартенситній об'ємній частці з міжкритичною температурою відпалу сталі AISI 4140 контролювалася. 743 і 748 <$E symbol Р>C прийняті як міжкритичні температури відпалу для того, щоб зробити двофазні сталеві зразки для випробування на ударну в'язкість із різними мартенситними об'ємними частками. Для порівняння випробування на ударну в'язкість також виконано на зразках безпосередньо після одержання, загартованих, загартованих й відпущених і нормалізованих для випробування. Результати показують, що двофазна сталь, що має мінімальну об'ємну частку мартенситу, проявляє значно більш високу роботу ударного руйнування, ніж всі зразки для випробування, за винятком тих із зразків, які загартовані й відпущені. У результаті двофазна мікроструктура, зроблена з AISI 4140, значно збільшила в'язкість руйнування.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"