Надано загальну термодинамічну теорію спікання, сформульовану у 1998 р. Цю теорію застосовано до проблеми розпухання матеріалів за умов опромінення. Розглянуто рушійні сили, викликані наявністю виділення теплоти в об'ємі зразка. Обговорено вплив цих рушійних сил на спікання, структуру й властивості. Оцінено роль рухомих і нерухомих дислокацій, меж зерен і пор. Досліджено циклічні і імпульсні режими спікання. Мезоскопічний підхід, що використовувався протягом багатьох років для вирішення проблеми спікання, також може допомогти вирішенню проблем зародкування, розпаду й інших проблем у теорії стопів. Описана методика часу релаксації могла б допомогти спрощенню обчислень і дати більш ясну фізичну картину. Рушійні сили нагрівання об'ємів, важливі для невеликих розмірів об'єктів мікроелектроніки або/і тепловидільних елементів у ядерних реакторах, є також важливими для проблем зародкування й розпаду у цих об'єктах.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"