Мета роботи - дослідити віддалені наслідки алогерніопластики післяопераційних гриж. За період 2004 - 2007 рр. в клініці спостерігали 104 хворих, оперованих з приводу післяопераційної грижі передньої стінки живота. Чоловіків було 49 (47,1 %), жінок - 55 (52,9 %). Середній вік оперованих становив 59 років. Грижі з'явилися в середньому через 2 - 7 років після оперативного втручання. Рецидивні грижі мали місце у 18 осіб, защемлені - у 3. Грижі серединні малого розміру діагностовано у 23 (22,1 %) пацієнтів, серединні середнього розміру - у 37 (35,6 %), серединні обширні - у 30 (28,8 %), велетенські грижі - у 6 (5,8 %), грижі бокового відділу живота - у 8 (7,7 %), множинні грижі рубця - у 83 (79,8 %), невправну грижу - у 19 (18,3 %). В алгоритм обстеження включали УЗД, комп'ютерну томографію. Хворих оперували під ендотрахеальним знеболюванням. У 59 осіб змушені були виконати симультанні втручання: роз'єднання злук, резекцію тонкої кишки. Для пластики грижових воріт використовували синтетичні трансплантати - сітку хірургічну. Віддалені наслідки лікування дослідили у 65 осіб. Почувають себе добре 72,3 %, задовільно - 20 %, незадовільно - 7,6 % осіб. Продовжують працювати, ведуть активний спосіб життя 92,3 % оперованих. Рецидив грижі мав місце у 3 (4,6 %) осіб. Висновки: після перенесеної операції з приводу післяопераційної вентральної грижі почувають себе добре 72,3 %, задовільно - 20 %, незадовільно - 7,6 % осіб. Продовжують працювати, ведуть активний спосіб життя 92,3 % осіб. Рецидив грижі трапився у 3 (4,6 %) осіб.

• Шейко Володимир Дмитрович (медичні науки)
• Ляховський Віталій Іванович (медичні науки)
• Ляховський Вячеслав Іванович (медичні науки)
• Крижановський Олександр Анатолійович (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"