Досліджено проникнення в магнітосферу Землі МГД-збурень, що виникають у разі взаємодії ударної хвилі в сонячному вітрі з магнітопаузою. На підставі вимірювань параметрів плазми сонячного вітру (КА Wind, ACE, Cluster), магнітного поля магнітосфери (КА Polar, Goes10, Geotail) і магнітного поля на поверхні Землі (база даних Intermagnet) установлено, що такі збурення поширюються у вигляді швидких магнітозвукових хвиль, їх поширення супроводжується генерацією власних магнітосферних мод із частотами, що відповідають частотам геомагнітних пульсацій Рс3-Рс5. Останні спостережено у магнітоспряжених точках на поверхні Землі. За супутниковими даними оцінено просторовий масштаб силової трубки, в якій коливання генеруються з однією і тією ж частотою. Встановлено, що в екваторіальній області внутрішньої магнітосфери просторовий масштаб "силової трубки" складає 2000 - 4000 км. Виявлено, що залежно від напрямку поширення швидкої магнітозвукової хвилі можуть збуджуватися або тороїдальні альвенівські моди, або полоїдальні моди, які є гібридом альвенівських і повільних магнітозвукових мод. Дослідження свідчить про те, що енергетична дія зовнішнього широкосмугового джерела, яким є ударна хвиля в сонячному вітрі, фактично зводиться до перекачування енергії сонячного вітру в енергію власних коливань магнітосфери. Такі події можна розглядати як можливий механізм генерації власних УНЧ-мод магнітосфери Землі.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"