Зазначено, що з анортозит-рапаківігранітними плутонами Українського щита (Коростенським і Корсунь-Новомиргородським) генетично пов'язані рудоносні габроїди, до яких приурочені родовища титану і фосфору. Як граніт-сієнітовий аналог таких плутонів розглянуто Південно-Кальчицький масив (Приазов'я), в якому виявлено подібні рудні габроїди (Володарське родовище). Виділено два головні типи рудних габроїдів: габро-троктоліти з ільменіт-апатитовою мінералізацією та норити з суттєво ільменітовою. Ці типи родовищ розмежовані просторово, але можуть знаходитися також в межах одного плутону (Коростенського). Висловлено припущення про більш лужний характер вихідних розплавів для апатитоносних габроїдів, з якими часто асоціюють сієніти (Давидківське, Володарське, Стремигородське родовища). Розглянуто особливості хімічного складу породотвірних та рудних мінералів (апатит, ільменіт, магнетит, піроксени, олівін, плагіоклаз). Показано, що ці мінерали за хімізмом суттєво відрізняються від таких у типових родовищах ільменіту та апатиту (Телнес, Грейдер, Сувалки). В українських родовищах ці силікати більш залізисті, а ільменіт близький до стехіометричного з низьким вмістом MgO, Fe2O3, Cr, V. Особливо високозалізистими виявилися мінерали у Володарському родовищі, а ільменіт - збагаченим на Nb і Zr. Зроблено висновок про те, що розглянуті українські родовища титану та фосфору формувалися за більш глибинних умов та пониженої фугітивності кисню, найбільш еродованим (5 - 10 км) з них є Володарське.

• Кривдік Степан Григорович (1946–) (геологічні науки)
• Дубина Олександр Володимирович (1980–) (геологічні науки)
• Дубина Олег Вікторович (технічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"