Вивчено електрохімічну інтеркаляцію іонів літію в матеріал катоду гальванічного джерела, сформованого на основі дисперсного гідроксиду магнію з частинками нанометричного масштабу. Дослідні зразки Mg(OH)2 відрізнялися між собою за розмірами частинок, формою та структурними параметрами. Їх одержано за допомогою методу осадження, використовуючи як магнійвмісний прекурсор кристалогідрат <$E roman {MgCl sub 2~cdot~6H sub 2 O}> і сіль NaMgF3. З'ясовано, що струмоутворюючий процес у таких джерелах базується на впровадженні іонів літію в структурні канали гідроксиду магнію та заміщенні ними протонів гідроксильних груп. Виявлено вплив морфологічного стану частинок гідроксиду магнію на струмогенеруючий процес. За розряду джерела до напруги 1,5 В номінальну питому енергетичну ємність, рівну 872 мА <$E cdot> год <$E cdot> г<^>-1, продемонстрував тільки катодний матеріал на основі пластинчастих частинок. Питома енергетична ємність джерел із катодами на основі тонких пластівчастих і сформованих із них трубчастих частинок Mg(OH)2 є значно нижчою та становить відповідно 344 і 229 мА <$E cdot> год <$E cdot> г<^>-1. Низька енергетична спроможність катодів, виготовлених із даних матеріалів, пов'язана саме з морфологією частинок гідроксиду магнію, яка обумовлює невигідну їх орієнтацію по відношенню до анода. Першочергове зв'язування іонів <$E roman Li sup +> кислими хемосорбованими карбоксильними групуваннями на розвиненій поверхні пластівчастих і трубчастих частинок сприяє утворенню пасивуючого літієвого покриття, яке призводить до стрімкого зменшення електрорушійної сили гальванічного джерела.

• Миронюк Іван Федорович (фізико-математичні науки)
• Челядин Володимир Любомирович (фізико-математичні науки)
• Коцюбинський Володимир Олегович (фізико-математичні науки)
• Григорчак Іван Іванович (фізико-математичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"