Мета роботи - розробити спосіб тимчасового закриття воріт стегнової грижі (СГ) за умов флегмони грижового мішка. У 1993 - 2008 рр. з 92 пацієнтів із защемленою СГ у 13 (14 %) діагностовано флегмону грижового мішка. У 8 пацієнтів стан був ускладнений кишковою непрохідністю, у 3 - перитонітом. Вік пацієнтів становив (<$E 65,4~symbol С~15,9>) років. Серед них переважали жінки (10). Домінувала правобічна локалізація грижі (9 випадків). Для діагностики і вибору тактики хірургічного лікування застосували дуплексне ультрасоноскопічне сканування. Причиною розвитку флегмони грижового мішка були некроз защемленої ділянки тонкої кишки (у 8 випадках) і пасма великого сальника (у 5). На підставі анатомо-експериментальних досліджень (на 10 свіжих нефіксованих трупах дорослих людей обох статей) розроблено і змодельовано методику запобіжної пластики та дренування стегнового каналу. Дренування здійснювали крізь уже сформований грижею стегновий канал. Дренажі проводили між лігатурами U-подібного шва, накладеного крізь пахвинну зв'язку, окістя гребеня лобкової кістки та лакунарну зв'язку. Висновки: запобіжна пластика та дренування стегнового каналу при защемленій СГ, ускладненій флегмоною грижового мішка, є простими у виконанні, раціональними, дають змогу забезпечити адекватний відтік ексудату з порожнини малого таза, запобігають евентрації та можливому повторному защемленню в ранній післяопераційний період, знижують ризик рецидиву.

• Власов Вячеслав Всеволодович (1957–) (біологічні науки)
• Власов Василь Володимирович (1956–) (медичні науки)
• Суходоля Анатолій Іванович (1959–) (медичні науки)
• Ахтемійчук Юрій Танасович (медичні науки)
• Керничний Віталій Володимирович (1981–) (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"