Мета роботи - поліпшення результатів лікування епітеліального куприкового ходу (ЕКХ) шляхом застосування методу ромбоподібної пластики. Проаналізовано результати лікування 48 хворих з ЕКХ у колопроктологічному центрі України за період з травня 2006 р. по грудень 2008 р. Пацієнтам виконано радикальні операції: 25 хворим - з "глухим" первинним швом рани після висічення (контрольна група), 23 - з пластикою ранового дефекту ромбоподібним клаптем (дослідна група). В дослідній групі використано переміщений ромбоподібний асиметричний шкірно-підшкірний клапоть з фіксацією на кількох рівнях. У всіх групах оперативне втручання проводили з дренуванням та антибактеріальним режимом. Хворих анкетували щодо терміну соціальної реабілітації. В дослідній групі середня тривалість перебування в стаціонарі становила 4,1 доби. Середня тривалість непрацездатності - 14,7 днів. Септичні ускладнення спостерігали у 2 (8,6 %) пацієнтів. Больовий синдром коригували ненаркотичними анальгетиками. Протягом періоду спостереження рецидивів не зафіксовано. У пацієнтів контрольної групи кількість ліжко-днів становила 5,6 доби. Середня тривалість непрацездатності - 28,5 днів. Гнійно-септичні ускладнення спостерігали у 8 пацієнтів, 44 % хворих потребували призначення наркотичних анальгетиків, рецидив захворювання відмічено у 3 пацієнтів. Висновки: головними перевагами методу ромбоподібної пластики над традиційними методами хірургічного лікування ЕКХ є: короткий термін перебування в стаціонарі, швидке повернення пацієнта до активного способу життя, низька частота рецидивів та післяопераційних ускла

днень, мінімальний больовий дискомфорт та косметична сприйнятність.

• Захараш Михайло Петрович (медичні науки)
• Дубовий Владислав Андрійович (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"