Запропоновано загальний алгебричний підхід до пропозиційних секвенційних обчислень. Визначено поняття еквівалентності секвенційних обчислень і квазібагатовидів, що узагальнює поняття еквівалентності пропозиційних логік і квазібагатовидів, уведене Блоком і Пігоци. Доведено, що еквівалентність секвенційного обчислення та квазібагатовиду зводить (аксіоматичні) розширення разом з їх відносними аксіоматизаціями та допустимі правила виводу обчислення до підквазібагатовидів (відносних підбагатовидів) квазібагатовиду разом з їх відносними аксіоматизаціями та квазітотожностями, істинними у структурному поповненні квазібагатовиду. На підставі узагальнення певного результату Блока та Пігоци зроблено висновок, що будь-яке секвенційне обчислення має не більше одного еквівалетного квазібагатовиду. Доведено дві легкоперевірювані ознаки неалгебризованості, а також синтаксичний критерій еквівалентності обчислення та квазібагатовиду, що використовує їх аксіоматизації. Розвинуто загальну алгебричну теорію пропозиційних секвенційних обчислень, застосовану до десяти секвенційних обчислень щодо семи багатозначних пропозиційних логік.

• Пинько Олексій Павлович (фізико-математичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"