Досліджено процес архаїзації мови грецької історичної прози II - III ст., що відображає архаїзаторські тенденції, наявні у культурі, літературі та мові елліністично-римського періоду. Здійснено комплексний аналіз та кількісну обробку фонетичних, морфологічних, синтаксичних і лексичних архаїзмів, віднайдених у творі Арріана "Анабазис Александра". Установлено, що в елліністично-римський період внаслідок дії певних факторів (аттикізму, традицій жанрової мови грецької історіографії, лінгвістичних студій, історико-політичних і культурних передумов, системи освіти) відбувалася свідома штучна архаїзація мови грецької історіографії на всіх мовних рівнях. Архаїзаторські тенденції мали прояв у дотриманні письменниками норм іонійського та класичного аттичного діалектів. За результатами дослідження мови твору Арріана в аспекті використання архаїзмів з'ясовано, що аттичні елементи найбільш поширені на лексичному та морфологічному рівнях, а вплив іонійського діалекту найбільш відчутний на фонетичному рівні. Зазначено, що автору не вдалося повною мірою уникнути впливу сучасних йому мовних тенденцій, які визначали розвиток койне, тому у мові його твору трапляються інноваційні елементи. Відзначено явище гіпердіалектизму, прояви якого установлено на всіх рівнях мови, що є свідченням надмірного прагнення штучно наблизити мову твору до норм класичного аттичного діалекту.

• Лазер-Паньків Олеся Василівна (філологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"