Розглянуто проблему інтерпретації образу гетьмана Івана Мазепи в українській, російській (царській) і зарубіжній історіографії, фольклорі та літературі. Зазначено, що у фольклорі та давній українській літературі образ Івана Мазепи трактувався як образ зрадника, запроданця-авантюриста. В історичних піснях ім'я гетьмана супроводжувалося епітетом "проклятий", що пішло від анафеми, але не за зраду російського царя, а за арешт Палія. У літературі XVII - XVIII ст. ім'я гетьмана возвеличувалось у панегіриках, складених наближеними до його особи людьми. Після переходу Мазепи на бік шведів ті ж самі "друзі" створили вірші-прокльони на адресу гетьмана. Історичні події періоду гетьманування Мазепи знайшли своє відображення у козацьких літописах та "Історії Русів", де образ гетьмана трактується неоднозначно. Докорінних змін зазнає трактування постаті Івана Мазепи у творчості Т.Шевченка, але радянська історіографія розглядала ці скупі Шевченкові згадки про нього лише у негативному світлі. Зазначено, що лише після Другого найціонального відродження він змінив погляд на особу гетьмана Мазепи, образ якого сприймається як образ-символ, образ борця за державну незалежність.

 Автореферати дисертацій 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Коновалова Марія Михайлівна (філологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"