Вивчено етіологічну структуру, динаміку захворюваності, фактори ризику, регіональні особливості, причини розвитку, особливості клінічного плину та методи лікування хворих на гнійні запальні захворювання придатків матки (ГЗЗПМ). З використанням морфометричних та імуно-гістохімічних методів дослідження доведено наявність двох типів хронічного гнійного сальпінгіту (ХГС), сформульовано показання до виконання органозберігаючих операцій у жінок репродуктивного віку. Установлено прогностично несприятливий фактор прогресування гнійно-деструктивних процесів у матковій трубі, яким є співвідошення питомих обсягів НПМЯЛ і активних макрофагів (МАС 387), зростання якого до 5,0 і більше спостерігається за ХГС II типу, піовару (ПО) тубоваріального абсцесу (ТОА). Доведено, що у разі ГЗЗПМ об'єктивним критерієм включення в патогенез імунотопатологічних процесів, з відкладенням на стінках судин лінійних і гранулярних імунних комплексів з наступним розвитком аутоімунізації внаслідок ушкодження тканинних структур і порушення антигенспецифічної взаємодії з ними імунокомпетентних клітин, є співвідношення питомих обсягів НПМЯЛ та імунокомпетентних клітин, яке перевищує 1,0 та спостерігається за ХНС II типу, ПС, ПО і ТОА. Здійснено поляризаційно-оптичне дослідження колагенових волокон у разі ГЗЗПМ та показано, що зміна їх структури і гістофізичних властивостей, а саме: зростання вихідної оптичної сили на 65,66 %, фенольного індексу - на 11,79 %, індексів змісту нейтральних мукополісахаридів і сульфатованих глікозаміногліканів - на 10,62 % і 11,35 % відповідно, спостережено за II типу ХГС, ТОА і ПО і свідчить про наявність виражених процесів

• Чурілов Андрій Вікторович (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"