Наведено дані стосовно особливості дії на секрецію жовчі дигідроксижовчних кислот, що відрізняються за рівнем гідрофобності, за умов перфузії ізольованої печінки щура. Виявлено більш сильний холеретичний ефект відповідних концентрацій гідрофільної урсодезоксихолевої кислоти у порівнянні з дією гідрофобних жовчних кислот - дезоксихолевої та хенодезоксихолевої. Показано, що особливістю динаміки об'ємної швидкості секреції жовчі після введення гідрофобних дигідроксижовчних кислот є двопікова стимуляція, пов'язана з їх гідроксилюванням у гепатоцитах. Виявлено, що здатність дигідроксижовчних кислот викликати холестаз обумовлюється не тільки високою гідрофобністю, а також залежить від інтенсивності їх гідроксилювання в гепатоцитах. Установлено, що прояви холестазу під впливом хенодезоксихолевої кислоти можуть бути зменшеними шляхом індукції системи мікросомального гідроксилювання фенобарбіталом або попереднім введенням урсодезоксихолевої кислоти. Ізольоване застосування фосфатидилхоліну як протектора виявилося неефективним. Визначено, що серед можливих механізмів протективної дії урсодезоксихолевої кислоти важливими є сильна холеретична дія, посилення транспорту жовчних кислот з гепатоцитів та захист плазматичних і внутрішньоклітинних мембран від детергентних впливів гідрофобних жовчних кислот. Уперше встановлено протективний ефект урсодезоксихолевої кислоти на жовчосекреторну функцію за умов хронічної дії ксенобіотика - гербіциду 2,4-дихлорфеноксиоцтової кислоти.

• Синельник Тетяна Борисівна (біологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"