Удосконалено концепцію про діалоговий та екзистенційний характер української філософської думки. Виокремлено й охарактеризовано чотири екзистенційні тенденції - у професійній філософії, літературі, освітній і термінографічній практиці. Акцентовано увагу на лінгвофілософському дискурсі, висвітлено етапи формування та культурологічні проблеми української наукової термінології. Проведено вивчення терміна як межового феномену, розкрито зміст і теоретико-методологічні засади поняття "екзистенційність" терміна. Доведено, що екзистенційне філософування є основною базою, на якій формувалася українська наукова термінологія. На підставі аналізу деформацій сучасного українського математичного терміно-поняттєвого простору показано, що інтернаціоналізація та русифікація наукової термінології здискредитували природні мовні засоби розгортання пізнання. Зокрема, виявлено, що ізоморфізм, який штучно намагалися встановити між російською й українською терміносистемами, призвів до звуження кола математичних понять і порушення системності. Відзначено, що результати аналізу суттєво впливають на зближення когнітивного й екзистенційного аспектів пізнання, що демонструє їх тісний взаємозв'язок і взаємообумовленість.

• Шаповал Ольга Григорівна (філологічні науки)
• Шаповал Олена Генріхівна (філософські науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"