Розглянуто особливості будови, структури, складу, металогенії та походження зеленокам'яних структур (ЗКС) протерозою Західної Африки, з якими пов'язані родовища золота різних генетичних типів: жильного (Обуасі, Престеа, Бібіані, Кононго, Пура та Тапарко), розсіяного (Зяма, Нтоторозо, Яоре), порфірового (Інт'єдугу, Сефа-Лам), стратиформного (Луло, Саміра, Васса), палеорозсипного (Тарква, Нтронанг) і латеритного (Іті). Досліджено, що формування родовищ золота обумовлено сукупністю структурних, літостратиграфічних, магма- та метасоматичних рудоконтролюючих факторів. Доведено, що провідну роль у металогенії регіону відіграють утворення Ебурнейського періоду (близько 230-ти Ма), який має вікові аналоги і на Українському щиті (УЩ). Зазначено, що протерозойські ЗКС розвинуті також на Гвіанському, Бразильському, Канадському, Балтійському та інших щитах. Виявлено, що вони мають характерні ознаки архейських зеленокам'яних поясів (ЗКП) та ряд відмінностей, що обумовлює їх проміжне положення між архейськими ЗКП і фанерозойськими рухливими поясами. Встановлено, що найважливішими епохами золоторудної мінералізації докембрію є мезоархейська (3,2 - 2,9 Ga) на кратоні Каапвааль та УЩ, неоархейська (2,7 - 2,6 Ga) - на Зімбабвійському, Танзанійському, Канадському, Австралійському та Індійському, палеопротерозойська (2,2 - 1,9 Ga) - на Західно-Африканському, Гвіанському, Бразильському, Сан-Франціско та УЩ. Зазначено, що це доводить глобальний характер палеопротерозойського етапу та його важливе практичне значення у відношенні золотої мінералізації.

• Михайлов Володимир Альбертович (геологічні науки)
• Михайлов Владислав Анатолійович (географічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"