Досліджено механізми взаємодії з ліпідними мембранами 2,6-диметилпіридин-N-оксиду. Показано, що характер мембранотропних ефектів і тип молекулярної динаміки івіну в ліпідному оточенні залежить від повноти його дегідратації під час контакту з поверхнею ліпідного матриксу. З'ясовано, що негідратовані форми препарату сприяють кристалізації й упорядкуванню мембранних ліпідів, а гідратовані - дестабілізують їх. Встановлено залежність вмісту будь-якої форми івіну від щільності мембрани та початкової концентрації препарату. Доведено, що найбільший мембрано-стабілізувальний ефект івін виявляє у діапазоні концентрацій <$E10 sup -9 ~-~10 sup -8 ~ roman M>, якщо в мембрані домінуючою є негідратована форма препарату, у всіх інших випадках величина дестабілізації мембранних ліпідів івіном зростає зі збільшенням його концентрації. Встановлено тимчасовий характер дестабілізації, що свідчить про поступове домінування у мембрані впливу негідратованого івіну - продукту розщеплення інкорпорованих гідратованих форм. Показано, що модифікація структури мембрани івіном впливає на її проникність до гербіциду 2,4-дихлорфеноксиоцтової кислоти (2,4-Д) та швидкість перекисного окиснення ліпідів активними формами кисню. Одержано експериментальні дані про основну роль ліпідного матриксу мембрани у реалізації первинних механізмів трансформації енергії хімічного сигналу івіну (як і в 2,4-Д), проведено теоретичні розрахунки даного процесу.

• Бичко Андрій Віталійович (біологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"